11-27 вересня 2009

Головна програма

СМЕРТЬ ГОГОЛЯ режисер Владислав Троїцький


Центр сучасного мистецтва ДАХ

17 вересня, четвер, 19.00 Театральна сцена

Тексти:
Микола Гоголь

Режисер, автор ідеї, продюсер:
Владислав Троїцький

Світло:
Наталія Перчишена

Виконавці:
Василь Білоус, Дар'я Бондарева, Тетяна Василенко, Вишня, Ніна Гаренецька, Ірина Коваленко, Дмитро Костюминський, Соломія Мельник, МамАнт, Андрій Палатний, Ігор Постолов, Руслана Хазіпова, Олена Цибульська, Дмитро Ярошенко, Роман Ясіновський, Zo і др.

Тривалість:
1 година 30 хвилин

 

 «Смерть Гоголя»

Кажуть, Моцарта отруїли. Принаймні, так стверджує Пушкін. Могили Моцарта немає. Його кинули до загальної ями з іншими останніми цього світу. Визнання геніальності  – ще не гарантія, що світ людей гідно проводить вас у Велику Путь, виділивши вам за заслуги хоча б власну могилу.
 
Гоголя поклали до домовини, коли він став тихим-тихим, щоб «Я» не заважало чути Слово Ангела. Можливо, ті, хто його ховав, мали підозру, що це не просто сон. Адже невідомо, що може явити такій людині, як ця, Ангел. Коли розмова закінчилась, і раб Божий Гоголь відкрив очі, щоб принести нам смертним радісну чи сумну Вість, на нього дивилась Смерть. У череві могили Смерть стискала його плоть руками домовини.
 

СМЕРТЬ ГОГОЛЯ, чи художньо-містичний акт визволення утроби-лабіринту бога Ями, його черева Арсеналу, що породжував та зберігав Смерть, містерією передсмертних видінь того, хто народився у цьому краю-раю і кого любили особливі птахи-риби-боги, яких ми величаємо Геніями. (…)

 

Гоголь – не дзеркало, що відображає життя: Гоголь загадкове озеро, як кажуть у цій землі край світу  – Ставок, де збереглися чудориби-чудолюди, чудо-юдо-звірі-птахи першодуші людської. Де Світ, не зважаючи ні на що, так і залишається всупереч цивілізації метафізичним – адже це світ слов’янського Єрусалиму: Мир-Городу.

 

 

 

Космос же буття людини суть трансформація метелика. Саме тому російські письменники кажуть, що  всі ми вийшли із гоголівської шинелі. Ця шинель – кокон, в утробі-гробі якої визріває магія краси життя, що сходить яка нас як спалах любові-прозріння Господнього замислу світу краси, і велич його миттєвості.

 

повернутись назад