11-27 вересня 2009

Головна програма

UNDERGROUND & ПАЛАТА НОМЕР 6 режисер Раду Поклітару


21 вересня, понеділокб 19.00
Сцена Національної Опери України
 
"Underground"

Музика:
П. Васкс

Автор лібретто, режисер-постановник та хореограф: 
Раду Поклітару

Сценографія:
Андрій Злобін.

Художник по костюмам:
Анна Іпат’єва

Тривалість:
~40 хвилин.





Створюючи спектакль "Underground" на музику видатного латиського композитора Петеріса Васкса, режисер черпав натхнення з фрази Жана Поля Сартра "Пекло - це інші". Але цей балет не про біблейське пекло. Це розповідь про людей, загнаних в підземелля війною. Вимушені знаходитися разом у замкнутому просторі Underground, вони доводять амплітуду своїх емоцій до пікових показників - любов-ненависть, радість-відчай.

Раду Поклитару

У основі "Андеграунду" - музика всесвітньо відомого латиського композитора Петеріса Васкса, його Концерт для скрипки та струнного оркестру. Автор назвав свій опус "Далеке світло".  У своїй виставі Поклітару, власне, протиставляє світ героїв, що опинилися на межі виживання (андеграунд) та їх стремління до далекого світла ("Далеке світло", за словами П.Васкса - "це і світло дитинства, і Божественне, небесне світло".) Звідси, - образи, що передають граничну напругу внутрішнього стану. Часом ця напруга досягає тієї межі, за якою починається розклад особистості, катастрофа відносин.

«Режисерська думка Поклітару втілює симфонічну драматургію П. Васкса настільки зримо, що майже втрачається умовна грань між музикою та сценічними образами. Як протиставлення жаху смертельної небезпеки, життєвому краху звучить ніжна мелодія скрипки і, як її віддзеркалення - образи юних закоханих, що опинилися в андеграунді і захищають своє кохання.»

Леся Олейник

Палата номер 6

Музика:
Арво Пярт

Автор лібретто, режисер-постановник и хореограф:
Раду Поклітару

Сценографія: 
Андрій Злобін

Костюми: 
Анна Іпатьєва

Тривалість:

~35 хвилин.

http://kmbtheatre.kiev.ua





Оповідання, повісті, п’єси Антона Павловича Чехова пронизані звуками музики, вона в самій природі цих творів. Музичність чеховської драматургії і прози робить можливим її переклад на мову хореографії. Та чи може балет передати глибину психологічних одкровень творів Чехова, її найтонші емоційні нюанси, настрій і в той же час реальну побутову основу дії?
 
«Для мене «Палата 6» - вистава про нерозуміння. Про те, як часто незвичне видається за відхилення від норми. Лікар, що в божевільному пацієнті знайшов найцікавішого співбесідника, сам сприймається оточуючими як божевільний. Витончена, інтелігентна людина, він виходить за рамки звичного, «нормального» кола спілкування і стає вигнанцем, оточеним лицемірним піклуванням. Піклуванням, що приховує бажання суспільства позбавитись від людини, яка дратує своєю незрозумілістю»

Раду Поклітару

«Балетмейстер звернувся до фактично культового літературного матеріалу  - оповідання А.Чехова «Палата 6». Однак балет Раду Поклітару є швидше не інсценізацією твору, а,свого роду, образом, асоціацією… Хореографічні етюди то пластично складені, то рвані, нагадують якесь алхімічне дійство, під час якого його учасники знаходять свою філософію, свій світ і , не зупиняючись, продовжують пошуки. Крім того, обмежена кількість дійових осіб ніби передбачає певну єдність, синхронність у діях, рухах, пластичних трюках».

Олена Варварич «День» 18.12.2008

 

повернутись назад